ШЛЯХОВСЬКА ТАМАРА ВІКТОРІВНА

 Жінка може все! Отак і не менше! Рідне слово, українська народна пісня, рукоділля- це ті терени, де розкошує жіноча душа. А надто, коли жінка обдарована. В наро дікажуть, що коли особистість талановита, то талановита вона в усьому. Думаю, саме до таких всебічно обдарованих людей і належить керівник гуртка декоративно ужиткового мистецтва Будинку дитячої та юнацької творчості Тамара Вікторівна Шляховська. Адже за щоб не взялася ця жінка, все виходить майстерно, витончено і красиво. Крім того, що Тамара Вікторівна – чудова дружина, мати, бабуся, вона має чимало захоплень: серед них – писанки, оригамі,  вишивки, роботи з бісеру тощо. Працелюбності та наполегливості Тамарі Вікторівни не позичати. Вона постійно чимось зайнята. Не встигне майстриня закінчити одну роботу, а в голові у неї вже інша ідея, її вона поспішає здійснити, щоб розпочати роботи над іншою. Крім того, любов до українських традицій, зацікавленість народними ремеслами та прагнення до самовдосконалення дозволило їй оволодіти технікою різноманітних виробів декоративно - ужиткових мистецтв. 

         - У мене не має улюбленої роботи. Мені все цікаве, - зізнається майстриня.

        - Я працюю досхочу тільки заради мистецтва. І це приносить мені неймовірне задоволення. 

         Нещодавно Тамара Вікторівна виявила у себе здібності модульного оригамі. Це мистецтво настільки її захопило, що за короткий час вона вже створила декілька різноманітних витворів із кольорового паперу: лебеді, полуничка, вазочки, фігурки тварин. Своїми чисельними вміннями Тамара Вікторівна охоче ділиться з усіма бажаючими. 

         - Мені завжди не вистачає часу, аби зробити все заплановане. Але я з усіх сил стараюся передати свої вміння та знання іншим. Бо вважаю, що в собі все тримати не можна і талантом потрібно ділитися.

    До кожного вихованця вона намагається знайти індивідуальний підхід, підібрати «ключик», аби розвинути його творчість та пізнавальні можливості.Щоб зацікавити підлітків у навчанні, аби вони не втрачали інтерес до предмету, Тамара Вікторівна широко практикує методи та форми роботи, що дають змогу дітям не просто сприймати нове, а спонукають їх творчо мислити, фантазувати. На її заняттях панує атмосфера співпраці учня і вчителя, що дає можливість самостійного пошуку, мислення.Зайняти себе чимось у вільний час, знайти справу до душі – справжнє мистецтво. Тому не кожен може віднайти одразу те, що саме йому до душі. У Тамари Вікторівни  виникла ідея допомогти у цьому пошуку молодим людям. На її думку, добре було б створити в місті щось на зразок клубу, який об’єднав би людей талановитих, самобутніх, які б демонстрували свої вироби, ділилися з молоддю секретами своєї творчості. Адже речі які нас оточують, можуть розповісти про те, що ми цінуємо в житті, чого прагнемо, що вміємо робити. А на засіданнях такого клубу його учасники вчилися б зробити свій дім не просто красивою декорацією, а не повторним, не схожим ні на що інше, житлом, створювати одяг, сповнений власної індивідуальності, тощо. Невтомний пошук, постійний самоаналіз, критичний погляд на зроблене, гостре відчуття новизни є запорукою професіоналізму Тамари Вікторівни. І можна упевненістю твердити, що допоки у нас будуть такі майстри, як Тамара Вікторівна, скарбниця українського народного мистецтва ніколи не спорожніє.