| Легенда про с. Солгутове
ХРЕСТ -
СИМВОЛ ЖИТТЯ.
Ще в далеку давнину на
наше село напали татари. Забравши у людей все коштовне, їх як скотину зігнали до Церкви і
спалили. Згоріло і
село залишився тільки
чудом врятований старенький
дід. Після цієї
події проїжджав через і наше село пан.
Йому сподобалось наша
місцевість над Бугом. Він поселився тут, привізши з собою
людей. В знак того, що над сивим Бугом знов завирувало
життя, було поставлено хрест. Оновлений хрест і до сьогодні стоїть біля річки, нагадуючи односельцям про події давнини.
Розросталося село. Люди будували
собі житло і невеличкі майстерні. Майстри, привезені паном, почали виробляти
все необхідне для життя. Є відомості, що сім”ю гончарів пан виміняв у свого
товариша за двох собак. І до сьогоднішнього
дня живуть у нашому селі нащадки тієї виміняної сім”ї. І сьогодні як в
ті далекі часи, їх називають гончарами. ПОХОДЖЕННЯ ГУДЗІВ.
Хазяйновитий нам любив
перевірити, як працюють його робочі. В розпалі жнив, він зі своєю красунею
дочкою, заїхав на тік. Люди працювали. Пан, щоб добре роздивитися, зліз з
брички, залишивши там дочку. Коні, злякавшись чогось, рвонули і побігли. Пан
дуже любив свою дочку, тому був у роздачі. Коні зупинив не молодий кремезний
чоловік. Все було добре. Пан вирішив подякувати -рятівнику і сказав:
"Скільки зерна занесеш один раз до брички» я все відвезу тобі додому"
Чоловік два мішки взяв на плечі, а ще два під руки і приніс до брички..
"Ну й Гудз" - сказав
пан. До цього часу живуть у селі люди, з
великої родини Ґудзів.
(Із розповіді жителя села Бутковського П. В.)
Робота учениці Солгутівської ЗОШ Гулемби Олени
| |