Легенда про  с. Солгутове                                                    

                                              ХРЕСТ   -  СИМВОЛ  ЖИТТЯ.   

Ще в далеку давнину  на  наше  село напали  татари. Забравши у людей все коштовне, їх як  скотину зігнали до Церкви  і  спалили.    Згоріло  і  село     залишився    тільки  чудом  врятований    старенький   дід.   Після   цієї   події    проїжджав   через і наше   село пан.   Йому сподобалось наша  місцевість   над  Бугом. Він поселився тут, привізши з собою людей.   В знак    того, що над сивим Бугом знов завирувало життя, було поставлено хрест. Оновлений хрест і до сьогодні  стоїть біля річки,   нагадуючи односельцям про події давнини.

Розросталося село. Люди будували собі житло і невеличкі майстерні. Майстри, привезені паном, почали виробляти все необхідне для життя. Є відомості, що сім”ю гончарів пан виміняв у свого товариша за двох собак. І до сьогоднішнього  дня живуть у нашому селі нащадки тієї виміняної сім”ї. І сьогодні як в ті далекі часи,  їх називають гончарами.

                   ПОХОДЖЕННЯ   ГУДЗІВ.

Хазяйновитий нам любив перевірити, як працюють його робочі. В розпалі жнив, він зі своєю красунею дочкою, заїхав на тік. Люди працювали. Пан, щоб добре роздивитися, зліз з брички, залишивши там дочку. Коні, злякавшись чогось, рвонули і побігли. Пан дуже любив свою дочку, тому був у роздачі. Коні зупинив не молодий кремезний чоловік. Все було добре. Пан вирішив подякувати -рятівнику і сказав: "Скільки зерна занесеш один раз до брички» я все відвезу тобі додому" Чоловік два мішки взяв на плечі, а ще два під руки і приніс до брички..

"Ну й Гудз" - сказав пан. До цього часу живуть у  селі люди, з великої родини Ґудзів.

                     (Із розповіді жителя села Бутковського П. В.)

Робота учениці Солгутівської ЗОШ Гулемби Олени